Минулого тижня у Варшаві закінчилась конференція “Разом проти расизму!”, організована спільними зусиллями UEFA та FARE. Для учасників з України подібні заходи завжди є пізнавальними, оскільки ми лише зараз маємо нагоду вчитись у європейської спільноти будувати рівноправне громадянське суспільство. Саме це і було метою проведення конференції. А інструментом для досягнення результату є футбол.
Наша держава була представлена чотирма окремими учасниками: ФФУ, Союзом кримськотатарської молоді, Східноєвропейським інститутом розвитку та, власне, громадською (або, як прийнято називати в Європі – “неурядовою”) організацією “Карпати”.
На жаль, будучи учасником такого масштабного заходу, мимоволі розумієш наскільки Україна відстає від цивілізованої Європейської спільноти. Якщо врахувати, що Ескендер Барієв представляв окремий кримськотатарський народ (метою участі п. Барієвим Конференції була пропозиція до УЄФА вивести на офіційний рівень футбольні змагання серед невизнаних держав), а Мрідула Гош – директор східноєвропейського інституту розвитку – представляла організацію, про відношення якої до будь-яких подій в українському футболі ми взагалі ніколи не чули, то футбольна спільнота 48-мільйонної держави була представлена лише ФФУ та ГО “Карпати”.
Від імені Федерації Футболу України заступник голови - Б.М. Воскресенський подякував організаторам за запрошення наприкінці першого пленарного засідання та зізнався, що він, працюючи на різних фахових посадах у футболі понад 20 років, досі не розуміє значення більшості прапорів, цифрових позначень та абревіатур, які застосовуються вбоівальниками на футбольних стадіонах. За спиною виступаючого з першого ряду заступника голови ФФУ можна було помітити приголомшені лиця учасників конференції. Такими словами Борис Михайлович поставив під сумнів професіоналізм як власний так і організації, яку він представляв.
Президент ГО «Карпати» - Олег Солдатенко в своєму виступі на засіданні однієї з п’яти робочих груп відзначив, що досвід участі в подібних заходах є дуже важливим, порівняв проблеми, які існують в українському футболі та середовищі вболівальників з тими, які обговорювались делегатами з Великобританії, Польщі, Німеччини, Австрії та інших країн ЄС. Головуючий на засіданні – п. Говард Холмс попросив представника львівської ГО детальніше ознайомити із ситуацією в Україні, оскільки для нього та його колег наша держава залишається Terra Incognita. Навівши за приклад усі відомі події в Охтирці, Львові та на фіналі Кубку України Олег Вікторович ще раз підкреслив те, що далі слів в нашій державі справи, на жаль, не заходить. Не зрозуміли іноземні колеги і методів роботи з вболівальниками за допомогою офіцерів безпеки (кажуть, що у кулуарах п. Воскресенський поділився досвідом з представниками UEFA та FARE, що усі офіцери – це міліціонери у відставці, які контролюватимуть фанів своїх клубів, а на випадок, коли вони не справлятимуться з своїми обов’язками є спецпідрозділ МВС «Беркут»).
Метод батога. Настільки забутий у Європі і настільки вкорінений в Україні. Це те, чим хвалиться представник найвищої вітчизняної футбольної інстанції перед усією Європою – де права людини є найвищою цінністю, де ведеться широкомасштабна робота з вболівальниками (наприклад в Німеччині діють понад 40 різноманітних фан-проектів, на які щорічно виділяться 40 мільйонів євро з державного бюджету). Кольорові фарби, якими малюють для іноземних делегацій в Україні підготовку до «Євро-2012» після подібних декларацій різко набувають чорно-білих тонів. І прикро, що самі ж футбольні мужі вірять в бездоганність своєї роботи.
Напередодні відбірного матчу Англія – Україна вдалось поспілкуватись з представниками футбольної асоціації Англії стосовно реалізації квитків на згаданий матч. Британці були щиро здивовані, що українська федерація пропонує своїм вболівальникам лише квитки за 65 євро (їх номінальна вартість у Великобританії становить 49 фунтів (54 євро). Однак на цю гру існують і вдвічі дешевші квитки. Нам пообіцяли, що розглянуть можливість надання українським вболівальниками квитків за прийнятною ціною.
Приємно, що була нагода отримати коментарі та поради від представників Британського та Європейського парламентів стосовно візової політики Великобританії. Адже 30% вболівальників, які виявили бажання підтримати нашу Збірну на туманному Альбіоні, було відмовлено у видачі візи. А обґрунтування відмов візовим офіцером є нічим іншим, як безпредметною формальною відпискою.
Хоча на подібних заходах насправді ціниться, в першу чергу, неформальне спілкування та обмін думками, – ми можемо сказати, що почерпнули однаково багато досвіду як і з вищезазначеного контакту на «кофі-брейках» так і з виступів представників громадських організація західної та південної Європи, за плечима яких багаторічний досвід роботи з вболівальниками.
|
