В понеділок вранці футболісти львівських «Карпат» прибули на спеціально зафрахтованому літаку до Дубліна.
     Уже ввечері в понеділок гості провели на місцевому стадіоні перше тренування. Вміщує він близько 10 000 глядачів. Розміри поля мінімальні за міжнародними стандартами. Це на руку господарям, які, граючи в британському стилі, атакують переважно за допомогою довгих навісних передач. Газон футбольного поля теж бажав би бути кращим.
     Поєдинок «Шелбурна» з «Карпатами» ажіотажу не викликає. Очікується, що на матч прийде 5-6 тисяч вболівальників. Керівництво «Шелбурна» в численних інтерв’ю не приховує своєї впевненості в загальному успіху ірландців. Великі надії пов’язуються з появою в основному складі кількох футболістів, які через травми не грали у Львові.
     Що ж до львівської делегації, то, окрім футболістів, до неї увійшли журналісти, спонсори-керівники місцевих підприємств, банків. Сподівання на те, що разом з «Карпатами» до Дубліна прибудуть і уболівальники не виправдалась. Бажаючих заплатити близько 400 доларів США (саме стільки коштувала турпутівка до Ірландії на три дні) не знайшлося. До речі, головний тренер Мирон Маркевич взяв у поїздку і гравців, котрі через травми не зможуть вийти на поле. Маю на увазі Гусина, Бойчишина, А. Шулятицького. Мабуть, має рацію наставник, коли каже, що навіть спостерігаючи за таким відповідальним матчем з лав запасних, можна набиратися міжнародного досвіду.
     Відрадно, що лікарям «Карпат» вдалося поставити на ноги Кардаша, котрий у зустрічі чемпіонату України з «Буковиною» з’явився лише на останніх хвилинах. Дошкуляло пошкодження гомілко стопу. Саме з його стрімкии рейдами в тил суперника керівництво «Карпат» пов’язує чималі надії.
     І все ж не треба бути провидцем, аби передрікти, що сьогодні основні навантаження випадуть н долю гравців захисту «Карпат». Багато залежатиме від того, чи не зрадить витримка молодим гравцям львів’ян при навальних атаках ірландців. Адже, нажаль, міжнародним досвідом футболісти «Карпат» похвалитись не можуть.

Василь Михайлов, 01.09.1993 р.

 ЦЕЙ НЕПРИСТУПНИЙ ПЕРШИЙ БАР’ЄР

     «Шелбурн» (Дублін) – «Карпати» (Львів) 3:1 (1:0)
     Дублін, стадіон «Толка парк». Повторний матч Кубка кубків.
     1 вересня, 20 градусів, 7 тисяч глядачів.
     Суддя: Ф. Ледук (Франція).
      «Шелбурн»: Бьорн, Флод, Бреді, Невілл, Вілен, Дулін, Муні, Костелло, Даллі (Іззі, 58), О’Догерті, Резерфорд.
    «Карпати»: Стронціцький, Євтушок, Чижевський, Мазур, Мокрицький, Петрик, Покладок, Кардаш (Ю.Шулятицький, 81), Різник, Плотко, Стельмах (Рафальчук, 46).
     Голи: Костелло (11), Муні (68), Іззі (78), Різник (86).
     Попереджено: Покладка, Петрика, Євтушка, Мокрицького, Дуліна, Костелло.
     На 84-й хвилині вилучено з поля Покладка.
    
     Наставник львів’ян Мирон Маркевич націлював своїх підопічних на те, аби вони не пропустили гол у перші 20 хвилин. Надалі, призвичаївшись до навальних атак «Шелбурна» треба було намагатися (з допомогою довгих передач на вихід Кардашу) добитися зламу. На жаль, цей план розвалився уже на 11-й хвилині, коли Костелло завдав чи не першого прицільного удару. Рикошетом від Мокрицького, м’яч влетів повз остовпілого Строніцького у ворота.
     Що можна сказати про «Шелбурн», котрий після трьох турів чемпіонату Ірландії займає поки що друге місце? Загалом, команда досить невисокого класу, досить прямолінійна. Але складалося враження, що коли ірландські гравці щось і знають у футболі, то знають досконально. Сильне враження справляли діагональні передачі на вихід правому захиснику Флоду, а потім його націлені простріли на дальню штангу високорослим О’Догерті, Даллі.
     Львів’янам вдавалося вирівнювати ситуацію на полі лише коли вони налагоджували гру в пас. Але це траплялося епізодично. Якихось інших контраргументів наші земляки суперникам не виставили.
     Після того, як н 68-й хвилині Муні з далекої відстані «застукав» зненацька Стронціцького, уперше з’явилося відчуття, що для «Карпат» усе в розіграші Кубка закінчилося. Цей гол вибив наших земляків з колії. Не йшла гра у Плотка, Кардаша, Різника. Збавив оберти й Рафальчук. А ірландців уже неможливо було зупинити. Юніор Іззі, якого Шелбурн позичив у римського «Лаціо», у стилі хорвата Бокшича розправився з обороною «Карпат» і втретє змусив гостей розпочати з центра поля.
     Гол престижу львів’яни забили лише на останніх хвилинах, коли Бьорн не втримав м’яч після удару Мокрицького. Першим на добивання встиг Різник.
     Вихід «Шелбурна» до наступного кола змагань слід визнати закономірним. Хоча, звичайно, прикро, що «Карпатам» дорогу заступив напівпрофесіональний клуб.
     Завтра львів’яни гратимуть в черговому турі чемпіонату України в Луцьку.

Василь Михайлов, Дублін – Львів, 04.09.1993 р.

 З ДУБЛІНА - ДО ЛЬВОВА

     «Шелбурн» (Дублін) – «Карпати» (Львів) 3:1 (1:0)
     Дублін, стадіон «Толка парк». 1 вересня, 20 градусів, 7 тисяч глядачів.
     Суддя: Ф. Лєдук (Франція).
     «Шелбурн»: Бьорн, Флуд, Бреді, Невел, Велан, Дулін, Муні, Костело, Даллі (Айззі, 58), О’Дохерті, Разерфорд.
     «Карпати»: Стронціцький, Євтушок, Чижевський, Мазур, Мокрицький, Петрик, Покладок, Кардаш (Ю.Шулятицький, 81), Різник, Плотко, Стельмах (Рафальчук, 46).
     Голи: Костело (10), Муні (58), Айззі (78), Різник (86).
     Попереджено Петрика, Євтушка, Мокрицького, Дуліна, Костелло. Попереджено і вилучено з поля Покладка.

     Три з половиною години польоту – і ЯК-42 під керуванням львівського екіпажу приземляється у Дублінському аеропорту, фактично пролетівши нд усією Європою. Як тут не згадати, що перед тим до Шепетівки, правда автобусом, добиралися п’ять годин. Тут, неподалік аеропорту, у готелі і розмістилася наша делегація, до складу якої, крім гравців і тренерів команди,входили акціонери товариства ФК «Карпати», представники обласної і міської адміністрації, журналісти, авіатори – всього 58 чоловік. Однак не лякайтесь: гулу літаків у районі аеропорту не чути, не такі у них двигути…
     У цей же день, тобто в понеділок, львів’яни провели тренування на стадіоні «Толка парк», де рівно через дві доби мав відбутися матч з «Шелбурном». Усі звернули увагу: футбольне поле тут має менші розміри, нерівне. Стадіон – тисяч на десять, суто футбольний, і навіть незначна кількість глядачів спричиняє потужний тис на команду гостей. На цьому тренуванні, на жаль, зазнав травми Романишин, який поповнив і без того довгу лаву хворих.
     Кілька слів про Дублін. У порівнянні зі Львовом – це надзвичайно розтягнуте місто, в котрому близько 90 відсотків сімей мають власні будинки. Будинки ці переважно двоповерхові – надзвичайно гарні, й складається враження, що ірландці лиш ти займаються, що «вилизують» їх. Навкруги – акуратно підстрижені газони, квіти. Для нас Ірландія – дуже дорога країна, адже фунт майже у півтора рази дорожчий за американський долар, а фунт треба віддати за будь-яку дрібничку. Скажімо, проїзд в автобусі коштує фунт. Отож, дехто з нас, щоб дістатись з готелю до центру міста –це 12,5 кілометра, одного разу йшов пішки. А ірландців, схоже, ціни не дуже турбують, - середня зарплата у них близько тисячі фунтів. Для порівняння – за пристойні туфлі треба віддати 30 фунтів, за майже новий форд – 4 500 фунтів… Власне тут є все, люди не знають, що таке суєти, проблеми і, здається, переживають лише за те, як відпочити – лежать на травичці, грають в гольф, теніс… Однак, що нас може тішити – так це те, що наші жінки значно вродливіші, ніж ірландки.
     А ось і матч, котрий починається о 19:45 за місцевим часом (у нас вже 21:45) і квиток на котрий коштує чотири фунти.
     Команди виходять під могутнє ревіння трибун. Зі свистком судді «Шелбурн» йде в наступ. Однак львів’яни, які помітно хвилюються, переходять в контратаку і подають два кутових. Але що це: Костело сильно б’є з лінії штрафного майданчика – м’яч зачіпає Мокрицького, змінює напрям і влітає у ворота – 1:0. Минає ще три хвилини і Дулін, перебуваючи у вигідній ситуації, має шанс збільшити рахунок, та у ворота не влучає…
     «Карпати» заробляють ще один кутовий, але «Шелбурн» знову потужно атакує і Мокрицький вибиває м’яч з порожніх воріт…
     Приблизно у середині тайму «Карпати», на мій погляд, приходять до тями, їм вдається гра в пас, комбінації, але таку гру ми бачимо недовго. І все ж ці кілька хвилин могли стати переломними для нас. Спочатку Різник, що підставляв ногу, після подачі Плотка, не влучив у ворота, а на 31-й хвилині вже сам Плотко з кількох метрів не зміг вразити ціль, отримавши пас від Петрика. А це була чудова нагода зрівняти рахунок і, якби Плотко забив гол, то, напевно, була б цілком інша гра й інший результат…
     А так знову почалася відбійна гра, боротьба за верхові м’ячі, навіси у штрафний майданчик «Карпат». Упродовж двох хвилин наприкінці першого тайму львів’яни отримали два попередження, а Невел, виконуючи штрафний, влучив у перекладину…
     Другий тайм став продовженням першого, побачили ми один з небагатьох проходів Разерфорда, якого в цілому Чижевський з гри вилучив. Ірландці частіше почали бити здалеку, і невдовзі сильним ударом метрів з тридцяти Муні робить рахунок – 2:0.
     Думки фахівців тут розділились: одні вважають, що гол на совісті Стронціцького, котрий вийшов із воріт. Інші – воротар ні при чім – м’яч влетів, описавши дугу…
     У «Карпат» й надалі гра «не клеїться», особливо у нападі, а господарі поля й надалі атакують, і ось Айззі на правому фланзі обігрує мало не пів команди, наближається до воріт і стадіон встає – 3:0. Це вже перемога за сумою двох матчів. Львівяни, як можуть б’ються, але знову атака «Шелбурна», і Разерфорд влучає у перекладину…
     …Останні хвилини. Мокрицький сильно пробиває штрафний. Воротар відбиває м’яч і Різник добиває його у ворота - 1:3.
     Мусимо визнати: перемога «шелбурна» закономірна, хоча це не той суперник, якого не можна було пройти… І все ж виховані ірландці, що не приховували своєї радості, оплесками проводжали автобус львівської команди.
     «Карпати» вибули з розиграшу Кубка кубків. Шкода, адже наступним їхнім суперником був би сильний клуб «Панатінаїкос» з землі Еллади…

Ярослав Пастернак. Спецкор «Високого Замку». М. Дублін, 04.09.1993 р.

 ЦЕЙ НЕПРИСТУПНИЙ ПЕРШИЙ БАР’ЄР

     «Шелбурн» (Дублін) – «Карпати» (Львів) 3:1 (1:0)
    
     Дублін, стадіон «Толка парк». Повторний матч Кубка кубків.
     1 вересня, 20 градусів, 7 000 глядачів.
     Судді: Ф. Ледук, К. Пуассон, М. Лізе (Франція).
     «Шелбурн»: Берн, Флод, Брейді, Невілл, Віллінн, Дулін, Муні, Костелло, Дейлі (Іззі, 58), О’Дохерті, Резерфорд.
     «Карпати»: Стронціцький, Євтушок, Чижевський, Мазур, Мокрицький, Петрик, Покладок, Кардаш (Ю.Шулятицький, 81), Різник, Плотко, Стельмах (Рафальчук, 46).
     Голи: Костелло (11), Муні (68), Іззі (78), Різник (86).
     Попереджені: Покладок, Петрик, Євтушок, Мокрицький, Дулін, Костелло.
     На 84-й хвилині вилучений Покладок.

     В порівнянні з першим матчем в складах обох команд сталися незначні зміни. В «Шелбурні» не було лише Аркенса, який тиждень тому перейшов до шотландського «Сент-Джонстона». А в «Карпатах» був відсутній Романишин, котрий серйозно пошкодив ногу на останньому тренуванні.
     Про плани господарів на гру довідатись не вдалося. Схоже, перед матчевих прсе-конференцій в Ірландії не практикують. Не виручила й місцева преса, яка не присвятила матчу «Шелбурн» - «Карпати» жодного рядка.
     Що ж до наставника львів’ян М. Маркевича, то він націлював своїх підопічних, призвичаївшись до навальних атак «Шелбурна», намагатися з допомогою довгих передач на вихід Кардашу добитися зламу. На жаль, цей план рухнув уже на 11-й хвилині, коли Костелло завдав чи не першого прицільного удару і рикошетом від Мокрицького, м’яч повз остовпілого Строніцького влетів у ворота.
     Що сказати про дії «Шелбурна», який після трьох турів чемпіонату Ірландії займає поки що друге місце? Загалом, команда досить невисокого класу, досить прямолінійна. Але складалося враження, що коли ірландські гравці щось і знають у футболі, то знають досконально. Сильне враження справляли діагональні передачі на вихід правому захиснику Флоду, а потім його націлені простріли на дальню штангу високорослим О’Догерті та Дейлі.
     Львів’янам лише десь починаючи із 30-ї хвилини вдалося завдяки точній грі в пас перехопити ініціативу. Саме в цей проміжок часу наші земляки провели багатоходову комбінацію. Плотко одержав передачу від Петрика і опинився на одинці з Берном. Здавалося, гол неминучий. Однак, наш земляк примудрився з шести метрів промахнутися. Закінчився ж перший тайм «пострілом» Невілла у перекладину, яким господарі немов підтверджували, що обмежуватися мінімальним не збираються.
     Проте після перерви гості ні в чому не поступалися. Вдало увійшов у гру Рафальчук, який уміло змінював напрями атак своїх партнерів. Господарям, незважаючи на спроби пресингу вати, ніяк не вдавалося зачепитися за м’яч, та на 58-й хвилині сталося несподіване. Муні наважився на удар метрів з 30-ти, і м’яч по складній траєкторії перелетів через Стронціцького, який необачно залишив ворота. Отоді й з’явилося уперше відчуття, що для «Карпат» усе у  розиграші Кубка кубків закінчилося. Цей гол вибив з колії львів’ян. Не йшла гра у Плотка, Кардаша, Різника. Збавив оберти й Рафальчук. А ірландців уже неможливо було зупинити. Юніор Іззі, якого Шелбурн позичив у римського «Лаціо», у стилі хорвата Бокшича розправився з обороною «Карпат» і втретє змусив гостей розпочати з центра поля.
     Єдине, що вдалося прикарпатцям, так це забити гол престижу. Після дальнього удару Мокрицького Берн не втримав м’яч, і першим до нього встиг Різник.

Василь Михайлов,
спеціальний кореспондент «Спортивної газети» Дублін (телефоном).  03.09.1993 р.

P.S. Сподіваємось, що вже цього року ми читатимемо свіжі репортажі про єврокубкові матчі "зелено-білих", та вже - переможні!